В страну сідла Бескід - на границі польско-словацкій.
* * *
Подорож в часі през част поломничой дорогы по словацкій страні границі.
* * *
« – Тади тобі до школы, сыну – повіла Катрена, вказуючы на дорогу ведучу на Угры.
В тых часах не было так густо шкіл, ци нормальных, ци ґімназийных, як днес. Для Лемковины найприступнійшыма были учылища в Уграх, а то нижшы францисканьскы школы в Бардийові і выжша ґімназия в Пряшові, обі на Шаришы. Лем сандецкы Лемкы і Підгаляне спід Татер ходили до пиярскых шкіл в Сабинові і в Подолинци на Спишы.»
W kierunku przełęczy Beskid - na granicy polsko-słowackiej.
* * *
Podróż w czasie przez część pielgrzymiej trasy po słowackiej stronie granicy.
* * *
« – Idź tędy do szkoły, synu – powiedziała Katarzyna, pokazując na drogę wiodącą na Węgry.
W tych czasach szkoły, czy to zwyczajne, czy gimnazjalne, nie były jeszcze tak gęsto rozlokowane, jak dziś. Dla Łemkowyny najdogodniejszymi były szkoły na Węgrzech, a mianowicie niższa szkoła franciszkańska w Bardejowie i wyższe gimnazjum w Preszowie, obie na Szaryszu. Jedynie sądeccy Łemkowie i Podhalanie spod Tatr chodzili do szkół pijarskich w szaryskim Sabinowie i w Podolińcu na Spiszu.»
Фричка (1829) - перша церков по словацкій страні.
« – Підеш, сыну, том дорогом, она заведе тя до школы – доповідала Катрена. – Звідуй ся за дорогом люди, ци далеко до Бардийова... Вчый ся, Ванцю, а не забывай о мі... Правда, не будеш ся стыдал свойой матери, хоц і на попа ся вывчыш?...»
Frička (1829) - pierwsza cerkiew po słowackiej stronie.
« – Pójdziesz, synu, tą drogą, ona zaprowadzi cię do szkoły – kontynuowała Katarzyna. – Pytaj się ludzi po drodze, czy daleko do Bardejowa… Ucz się, Janku, a nie zapominaj o mnie… Przecież nie będziesz się wstydził swojej matki, chociaż i na popa się wyuczysz?...»
Пітровa (1819)
« – Мамо, не гварте так! – озвал ся хлопец жалістні, гейбы прикро ся му зробило од маминых слів.»
Petrová (1819)
« – Mamo, nie mówcie tak! – powiedział chłopiec żałosnym głosem, jakby się mu przykro zrobiło od maminych słów.»
Пітровa (1819)
« – Вірю ти... Поцілуй мя, сердушко... Так, а тепер ід, най тя Бог провадит!... А не озерай ся за мном!»
Petrová (1819)
« – Wierzę ci… Pocałuj mnie, serdeńko… Tak, a teraz idź, niech cię Bóg prowadzi! A nie oglądaj się na mnie!»
Ґабултів (II пол. XIV ст.) - село, до котрого путували высівскы жены на Риство Богородиці в 1925 році.
«Чом же она заказала сынови озерати ся?... Не вірила власным силам, виділо ся ій, же не пустила бы го, кєд бы раз іщы взріла його лице, тот вірний образ покійного Панька. I вела сына німыма очами преболістна мати. Виділа як маліл і маліл, аж розплынул ся в дырґаючій далекости. Товды зазначыла його слід знаменом креста і заплакала.»
Gaboltov (II poł. XIV w.) - wioska, do której pielgrzymowały wysowskie kobiety w święto Narodzenia Bogurodzicy w 1925 roku.
«Czemuż zakazała ona synowi oglądać się?... Nie wierzyła we własne siły, zdawało się jej, że nie puściła by go, gdyby raz jeszcze zobaczyła jego twarz, ten wierny obraz zmarłego Pańka. I prowadziła syna niemymi oczami boleściwa matka. Widziała jak malał i malał, aż rozpłynął się w drgającej dali. Zaznaczyła wtedy jego ślad znakiem krzyża i zapłakała.»
Лацкова - з дорогы на Циґєлку.
« – Выгнала єм тя в шырокій світ, сыну любий, яка буде доля твоя?!...»
Lackowa - widok z drogi na Cigelkę.
« – Wygnałam cię w szeroki świat, synu ukochany, jakaż będzie twoja dola?!...»
Циґєлка (1816) - перша парохія владикы Павла Петра Ґойдича.
Жрідло тексту: Владимір Хыляк, "Руска доля", Повісти і оповіданя. Том ІІ. Ґорлиці-Краків 2014. (Тлумачыня на сучасний стандард лемківского языка - Петро Мурянка.)
Фотоґрафіі: Петро Басалыґа
Cigeľka (1816) - pierwsza parafia bpa Pawła Petra Gojdycza.
Źródło tekstu: Władymir Chylak, "Ruska dola", Powieści i opowiadania. Tom II. Gorlice-Kraków 2014. (Tłumaczenie na współczesny standard języka łemkowskiego - Petro Murianka.)
Fotografie: Piotr Basałyga
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz